Чому тебе я згадую тепер...

Чому тебе я згадую тепер,
Чому на серці знову мені сумно,
Лиш тільки у вікно дивлюсь бездумно,
І бачу не будинки, а тебе.

Я бачу не оголені дерева,
Не сніг, що огорнув усі дахи,
Перед очима в мене не птахи,
Що здійнялися тільки-но у небо.

Я бачу очі лагідні твої,
Я бачу постать вже давно знайому,
Та, мабуть, не скажу про то нікому,
Що ти - один для мене на землі.

Дивлюсь на білий день і все одно
Не бачу неба і землі не бачу,
Чому не знаю, але знову плачу.

Між нами все скінчилося давно.
Думками повертаюся в минуле,
Лиш вдаючи, що щастя маю я.
І ти скажи: ну як душа твоя
Повірила, що я тебе забула?