пʼятниця, 7 жовтня 2016 р.

Дуальність

І коли розум не дасть нічого сказати серцю,
У дивних снах загубившись, розгубиш останній сенс.
То не суттєво, яким для решти воно здається -
Твоє життя. В ньому тільки ти бачиш власний хрест.

Та поруч з тим тільки ти в нім бачиш і власні крила,
І злітну смугу там, де для інших  її нема.
Коли зупиниш слова - відчуєш ту невимовну силу,
Яка наповнить усе в тобі, через край жива.

Тобі у спогадах вже немає чого шукати,
Лишились шрами, та визнай: болю давно нема.
То не суттєво кому які було здано карти,
Коли щомиті підкріплюєш діями власні слова.

9-10.2016