КРИЛА

Як ти міг зламати мої крила,
І бездумно скинути з небес?
Свою душу, як альбом, відкрила,
І вписала в сторінки тебе.

Я простила. Так і має бути,
Лиш не маю сили далі йти.
Наче й досі ланцюгом прикута
До частинки світу, де є ти.

Ніч жорстока - бачу сни про тебе,
День жорстокий - біль не відпуска.
Погляд підведу на синє небо -
І навколо цілий світ зника.

Як ти міг в очах таких правдивих
Приховати наміри свої?
Нащо ти зламав тендітні крила
Так, що й не піднятися з землі?!