вівторок, 7 березня 2017 р.

Ніякого бою

Ніякого болю,
Вже досить, ніякого бою.
Розправивши плечі, ти серця вже не віддаси
В холодну неволю,
Де бути не можна собою,
Де штучне і награне нищить основи краси.

Де ти лиш актриса,
Нещирими сповнена рисами,
Що творить незмінно у рамках чужих "від" і "до".
Так сліпо затиснула
Душу тендітну розхристану,
До крихти віддавши її благодатне тепло.

Була вже зруйнована,
Падала, мов зачарована,
Забувши себе, у чужих потопала думках.
Простими основами
Нині по вінця наповнена.
І далі лиш серце їй компас, що вказує шлях.

01.01.2017

вівторок, 14 лютого 2017 р.

Втома

Скажи: із якого моменту усе стало складно,
І я перестала бути така невагома?
Затерта у спогадах мить(відшукати марно),
Відколи мене полонила безмежна втома.

Ужитися в роль так, щоб стала вона важлива,
Щоб маска обличчям стала, коли не знати,
Я більше не чую оту незбагненну Силу,
Яка щохвилини в мені викликала захват.

Я більше не дихаю так, ніби в серці легко,
І неба не бачу так, мов би йому рада.
Спини мене, я не бажаю чужих таблеток.
Спіймай, доки не потонула в чужих порадах.

13.02.2017