Фламенко

Під звуки мелодійної гітари
Додолу скину свій дорожній плащ.
Опустить ніч на землю срібні чари
І розіллє гітара тужний плач.

Засяють позолотою сережки
У відблисках шаленого вогню.
І ти, звернувши зі своєї стежки,
В юрбі побачиш лиш мене одну.

Під хвилями квітчастої спідниці,
Під звуки чаріливих маракас,
Здіймається у вир опале листя,
І в ритмі танцю завмирає час.

Танцюй зі мною пристрасне фламенко,
Танцюй уперше, і востанній раз.
В цю ніч мені тебе послало небо,
Та ранок назавжди розлучить нас.

Танцюй, допоки в небі сяють зорі,
Допоки пристрасть світиться в очах.
В повітрі тануть наших тіл узори,
Роса жаги застигла на вустах.

А повернувшись в прохолодний ранок,
Твій погляд заблука в очах моїх.
Ну ось і все. Нас розлуча світанок
Туманом сизим припада до ніг.

Не буде ні обіймів, ні печалі -
Ти вільний від умовностей і пут,
Звернеш на свою стежку, підеш далі,
Та серце назавжди залишиш тут.