середа, 19 червня 2013 р.

Коли тобі сумно

                                   Присвячується М. Б.

Пробач що не прийму тебе таким,
Яким у цей момент ти хочеш бути,
Що сумно тебе бачити сумним,
Хоч ти і хочеш саме сум відчути.

І ніби знаю, що на все свій час,
І завжди бути в радості не можна,
Та все одно не вмію без прикрас
Сприймати тебе й світлим, і тривожним.

Пробач, що я так палко хочу змін,
Коли твій голос сповнений печалі.
Бо я, бажаючи добра тобі,
Буває тебе справжнім не сприймаю.

Спиняй мої потоки марних слів,
Що вплинути на настрій дружно рвуться.
І будь лише таким, як сам схотів,
І я колись любити це навчуся.

19.06.2013


понеділок, 10 червня 2013 р.

Магія голосу

                                 Присвячується М. Б.

Твій голос зупиняє всі думки,
Нічого більше в світі не існує.
Як шелест вітру: теплий і легкий.
Лоскоче душу, лагідно чарує.

Та звідки в ньому магія така:
Спокійна, світла, радісно-грайлива,
Мов шепіт квітів, ніжна і п'янка,
Мов дика пташка, щиро полохлива.

І стишується серця мого стук,
Щоб просто розчинитись в кожнім слові,
Щоб радісно ловити кожен звук,
Цілком перебуваючи в розмові.

В нім безліч неповторно різних барв,
І тисячі вражаючих відтінків.
Так любо бути в сяйві його чар,
Він ніби в серці розсипає квіти.

10.06.2013

пʼятниця, 7 червня 2013 р.

Не має назви

Не має назви - чи таке буває?
Чи в світі щось лишилось без імен?
То ніжним сумом серце обіймає,
То в'яне з пряним цвітом хризантем.

Незнане, невідоме, та прекрасне,
Таке, що не підходить жодна назва.
То душу зігріває сонцем ясним,
То спогадом стирає ігри часу.

Лиш не питай чому вологі очі,
Чому сумна -  мені забракне слів.
Воно ніяк не назване і досі
Тому, що може бути лиш в мені.

Змінила радість залишки печалі,
І у куточках вуст знайшла оселю.
Чому все так? - Я розумом не знаю,
Лиш мовчки відчуваю це душею.

07.06.2013