четвер, 18 березня 2010 р.

Все

Я божеволію без тебе і від тебе.
Без тебе, і з тобою не живу.
Ти сонце, ти - вода, земля і небо,
Роса, що соком налива траву.

Ти радість і журба моя, ти - мука,
Ти світло й повний морок, ти - туман.
Ненавиджу і люблю твої руки.
Ти - правда, ти нещирість, ти  обман.

Ти - вірність, і найбільша в світі зрада.
Зі мною, та ні крихітки не мій.
Ти покарання й водночас відрада.
Потрібен всім, і лиш мені одній.

Щемить душа без тебе і з тобою.
Де відповіді? Все в житті просте.
Ти - щастя, й водночас ти глиба болю.
Тому що просто ти для мене все.

25.09.2009

Слова, в яких...

Слова, яких ти так і не почуєш,
Застигли у нездійснених дзвінках.
І ти не взнаєш, як мене катуєш
Тим, що живеш тепер в моїх думках.

Як душу розриваєш тим мовчанням.
В якому поховав мою любов,
Яким спинив усі мої зізнання,
Що не наважусь вимовити знов.

Слова, в яких ти привід мого щастя,
Завмерли у заплаканих очах.
Мені шкода, що ти так просто здався,
Не подолавши свій безглуздий страх.

Слова, яких на крихту ти не вартий,
Померли в коротеньких смс.
Для мене ті слова були не жартом.
Та ось ти: у одному слові весь...

15-16.07.2009

Слова, звернені на Небеса

Чому мене хотів Ти цим навчити,
Що так на серці боляче зробив?
Та бачиш: все ж умію я любити,
І в небо підніматися без крил.

Стискаю свої пальці в кулаки,
Так міцно, що від нігтів кров з долоні...
Я знаю: має й це колись пройти.
Та знаю точно - тільки не сьогодні.

Солоні краплі падають на сніг,
Від їх тепла він непомітно тане.
Скажи: чи засмутитися б він міг,
Якщо мене в його житті не стане?

25.08-14.09 2008

вівторок, 16 березня 2010 р.

Просто Ти, Просто Я.

 Присвячується С. І.

У темряві ночі кружляють виром думки.
І серце від чогось заходиться тихо сльозами.
Сліди на папері від змахів моєї руки,
Навік завмирають сумними, простими віршами.

Бринить за вікном хижий вітер, гойдає кришталь
Замерзлих гілок, зльодянілих на зимнім морозі.
Дивлюсь у минуле і знаю: нічого не жаль.
Та очі мої застилають непрошені сльози.

Багато пройшло, відтекло, промайнуло годин,
Відколи з тобою ми маємо різні дороги.
Але відчуваю і досі, що ти лиш один
В мені викликаєш і радість, і біль, і тривогу.

Я мала б зізнатись, та тільки який у тім сенс:
Ми стали давно і навіки уже неможливі.
Лиш є просто Ти, просто Я, просто десь...
І, мабуть, обоє по-своєму трохи щасливі.

Гортає годинник квапливо мої сторінки,
І спогади час невблаганний поволі стирає.
Тепер не важливо де я, не важливо де ти.
Лиш пише рука: "Я і досі тебе пам'ятаю..."

15.03.2010