вівторок, 31 травня 2016 р.

Не зникай

За браком слів і пояснень є щось у мені через край,
Чому я назви, напевне, не дам, щоб позбавити фальші.
Єдине щире в мені, що до тебе звучить: "Не зникай!"
Коли спитаєш чому - пояснити зумію навряд чи.

31.05.2016

Опора

Хоч у світі невидимих див ненадійна опора,
Залишитись без тебе не хочу я навіть на мить.
Ти кажеш: залежна. І правий. Напевне, я хвора:
За тебе, без тебе - однаково щиро болить.

У світі, що повниться сумнівом, чиста довіра -
То так надзвичайно, що годі шукати причин.
Ти часто говориш про мене, що я маловірна,
А я спростувати не можу тобі це нічим.

Та недосконалість відступить на тисячу кроків,
І байдуже на сподівання - ти просто такий.
Усяким приймаю. Бо чесно, хай навіть жорстоко.
Оту маловірну в мені, якщо зможеш, добий.

31.05.2016

неділя, 29 травня 2016 р.

Скло

Саме у «віддзеркаленні» іншою людиною, певних наших  рис, можна побачити, все те глибинне і приховане, повністю і без прикрас.  (В. Р. Повний текст:  http://koshydlo.blogspot.com/2016/05/blog-post.html)
                              
Ти казав: дзеркала.
Я ж хотіла би бути склом,
Що крізь нього на світ не спотворено дивляться очі.
Поміж теплого зла
Незвичайно холодним добром
Неулесливим і нелукавим тепер бути хочу.

Ні емоцій, ні слів,
Ні думок, що у вирі летять
Невідомо куди, прилетівши тепер хтозна звідки...
На прозорому тлі
Без образ і палючих проклять
Не герої ми вже, а лише знеособлені свідки.

Я хотіла би так,
Щоби рівно, як неба блакить.
І у просторі тиші моєї тобі стане тихо.
Без взаємних атак.
Хай затихне усе, що болить.
В дзеркалах нам не видно себе: ми давно уже звикли...

29.05.2016