Зникаю

Я зникаю з твоїх думок,
Я із серця твого зникаю.
Розумію: невірний крок,
І тому я тебе втрачаю.

Я втікаю у темінь снів,
У омани капкан втікаю,
І якщо ти забути зумів -
Я без сумнівів просто зникаю.

Розчиняюсь в розмитих снах,
Тану снігом у сонця хвилях,
Так, я к танула в твоїх руках,
І в очах безкінечно милих.

Вириваю із серця біль,
Я із нього тебе вириваю.
Не  помітив, не зрозумів.
Вириваю – і помираю.

Прокидаюсь в холодній пітьмі,
І в думках ще недавніх блукаю.
Я без тебе, та ти – в мені,
Відчуваю, що й справді зникаю…