Аура весни

Я принесу з собою ауру весни,
Хай розіллється по куточках срібним пилом,
Наповнить непомітно твої сни
Напівпрозорим, ледь відчутним дивом.

І стануть впорядковані думки,
На серці буде безпричинно світло.
Ти більше не захочеш звідси йти,
Але й мене не схочеш розуміти.

Душа моя проситиме: "Давай!
Злітай зі мною в неба високості!
Туди, де щастя ллється через край,
І янголів запросимо у гості."

Та ти, купаючись в моїм теплі,
Не схочеш і собі зростити крила.
Минатимуть години, йтимуть дні,
Настане час - мені забракне сили.

Я заберу з собою ауру весни,
Піду, тихенько зачинивши двері.
Повернуться давно знайомі сни,
Співзвучні вже знайомій атмосфері...

15.01.2014