неділя, 27 жовтня 2013 р.

Угода

Я попросила Землю вкрасти мою пам'ять,
Коли сховала босі ноги у траву.
Я так хотіла загубити все, що ранить,
Все, через що лише існую, не живу.

Я попросила, щоб розвіяв Вітер думи,
В яких від туги серце захлиналось,
Які проймали наскрізь, ніби струмом,
І знову десь по закутках ховались.

І я просила Сонце в небі світле,
Щоб знищило вогнем мої печалі,
Чи щоб могла принаймні зрозуміти
Чому мені життя це посилає.

Та Сонце мовчки бавилось промінням,
Не чуло в високості моїх слів.
Знущався Вітер тихим шарудінням,
А відповіді мовити не смів.

Від холоду вже заніміли ноги,
Та чую: лине від Землі тепло.
"Я заберу усі твої тривоги,
Якщо у світ нестимеш лиш добро".

26.10.2013


Немає коментарів:

Дописати коментар