субота, 5 жовтня 2013 р.

Обіймай

Бува прощаєшся, немов лише до завтра,
Безпечно кидаєш: "Бувай! Нехай щастить!"
Та звідки знати, як там ляже карта.
А потім серце жалісно щемить.

Бува прощаєшся неначе не на довго,
Але виходить так, що назавжди
Розходяться стежини і дороги,
І замітає хитрий час сліди.

Буває відкладаєш на пізніше
Обійми, теплі посмішки, слова.
І розумієш, що найважливіше
Не зроблено. Та часу вже нема.

Всіх тих, кого я бачила востаннє,
Ніколи вже не обійму, нажаль.
Хоч відтепер у кожному прощанні
Цілуй, всміхайся, тепло обіймай!

05.10.2013

Немає коментарів:

Дописати коментар