Не рви квіток

Не рви для мене квіти у саду,
Не рви для мене квіти в чистім полі.
Хай ранком на них роси упадуть,
Хай з ними теплий вітер поговорить.

Хай їм зрадіє не одна бджола,
Чи хай милуюють око перехожим,
Щоб кожна з них природньо відцвіла,
А вітерець би потім їх розмножив.

Хай краще ними снідає коза,
Чи зварить зілля добра чарівниця.
У світі й без того не мало зла,
Заради примхи рвати - не годиться!

Не рви квіток, нехай собі цвітуть,
Промінням сонця лагідним зігріті.
Прошу тебе, ніколи не забудь:
Не тішать моє серце мертві квіти.

21.11.2013  

Сотні свічок

Коли в серці сум - я запалюю сотні свічок:
В їх сяйві весь простір навколо стає спокійнішим.
У радості й болю - в усього існує свій строк.
І добре, що світ цей є саме такий, а не інший.

У сутінках мокрих втонули верхівки дахів,
Блука між гіллям, завиваючи, стомлений вітер.
Вже час для спочинку у царстві намріяних снів,
А я ще не хочу гасити чаруюче світло.

Так м'яко стікає додолу плавкий парафін,
І спокій вертається, тихо танцюючи в тінях.
По стінах малюють свічки незакінчений фільм,
Майстерно сплітають сюжет зі свого мерехтіння.

15.11.2013

Джерело

Я не боролась - я в полон тобі здалась.
І серце огорнув смиренний спокій.
З небес сльозами музика лилась,
Й ховалась в душу, ніби в грот глибокий.

Я не молилась, не просила, не клялась -
Я просто мовчки тішилась тобою.
Я серцем вище неба піднялась,
Коли до краю сповнилась любов'ю.

І не боліло, не щеміло, не пекло,
І лиш від радості я проливала сльози,
Бо ти мені неначе джерело,
З якого не напитися не в змозі.

15.11.2013

Пиши мені листи

Пиши мені листи дощем на шибці,
Чи пальцями пиши по срібних струнах.
І я, коли буваю наодинці,
Читатиму тебе. І буде сумно.

Пиши у просторі очей промінням ясним,
Відписуй мені подихом на склі,
Жаринками в багатті, що не гасне,
Пиши, як можеш, лиш пиши мені.

Розписуй на піску поривом вітру,
Як ляже сніг - пиши на ньому теж.
Пиши про те, що змушує радіти,
Й про те, що смутком сповнює без меж.

Пиши мені думками в синє небо,
Або словами в трубку телефонну.
І так я трохи знатиму про тебе.
Лиш знатиму, не кажучи нікому.

Пиши, щоб я могла і далі жити
(Без тебе мені став би світ пустий).
Про все, про що не можеш говорити,
Прошу тебе, пиши мені листи.

12.11.2013

Я не хотіла б знати

Я не хотіла б знати твою ніжність,
Та знаю вже про неї не з історій,
Про чесність, доброту і про надійність,
Про дивні відчуття, коли ти поряд.

Я не хотіла б знати про деталі:
Як вранці ти комусь готуєш каву,
І як майстерно знищуєш печалі,
І що з тобою кожну мить цікаво.

Про ті дрібниці, що тобі важливі,
Про все, що тебе часом надихає,
Або про те, до чого ти вразливий.
Але чомусь таки я все це знаю!

Я не хотіла б думати про тебе,
Але вона говорить так багато!
Бува кричати хочеться "Не треба!
Мені не варто стільки всього знати!"

Та я мовчу, доповнюю твій образ.
Кому ж як не мені вона розкаже
Як добре, коли ти весь час є поруч.
Мені так тяжко знати те, що ваше.

01.11.2013

Угода

Я попросила Землю вкрасти мою пам'ять,
Коли сховала босі ноги у траву.
Я так хотіла загубити все, що ранить,
Все, через що лише існую, не живу.

Я попросила, щоб розвіяв Вітер думи,
В яких від туги серце захлиналось,
Які проймали наскрізь, ніби струмом,
І знову десь по закутках ховались.

І я просила Сонце в небі світле,
Щоб знищило вогнем мої печалі,
Чи щоб могла принаймні зрозуміти
Чому мені життя це посилає.

Та Сонце мовчки бавилось промінням,
Не чуло в високості моїх слів.
Знущався Вітер тихим шарудінням,
А відповіді мовити не смів.

Від холоду вже заніміли ноги,
Та чую: лине від Землі тепло.
"Я заберу усі твої тривоги,
Якщо у світ нестимеш лиш добро".

26.10.2013

На Межі

Во времена новой Великой Ассы
темных изгнали из всех Земель,
что находились в Чертогах Макоши, Рады и
Расы, а поэтому Путь темных Духов и Душ
стал проходит только, через Мир Людей,
живущих на Землях в Рукаве Чертога Свати,
и только через Мир Людей
стало возможно восхождение
в верха по Золотому Пути.
Особенно важную роль стала
занимать Мидгард-Земля, находящаяся
посредине между Светом и Тьмой.
.......
Вот почему на Мидгард-Земле
происходит борьба между Темными и
Светлыми силами, в которой участвуют люди
из различных Родов и Народов.

(Слов'яно-арійські веди "Книга Світла")

Між Світом Тьми і Світлим Світом Праві
По нашім Світі пролягла межа.
Відтоді спокушають нас Лукаві,
І два зерна в Душі у нас лежать.

Той, хто свідомо став на захист Світла,
Хто чистий серцем, діями, думками - 
Зерну Добра дав сили, щоб розквітло.
В нім Зла зерно зітліє із роками.

Слабких же Духом, хто шукає винних,
Удар за свої дії не тримає,
Товстими пагонами міцно оповило
Зернятко Зла, і вгору не пускає.

Упасти легко, пнутись вгору важче,
Але й коли по вуха вже в багні,
Ти можеш повернути все на краще,
Прийнявши милість Матінки-Землі.

27.10.213