А поки серпень

А серпень такий солодкий:

Промінням в листі, вітром по шкірі.

Сповільнюєш тихо кроки,

Вдихаєш тишу, плекаєш мрії. 

Здіймаєш погляд - а там красиво:

Блакитне з білим таке спокійне.

І вкотре думка: хіба можливо

Що в цьому світі все безнадійно?

Що прийде час на останній подих,

Останній погляд на цю чарівність.

Мину лиш я. Вона не проходить,

І після мене ще буде вічність.

А поки серпень, і я у сукні

В промінні сонця, під теплим вітром.

І мого серця ледь чутний стукіт

Розбавить тишу за мною слідом.