пʼятниця, 15 листопада 2013 р.

Сотні свічок

Коли в серці сум - я запалюю сотні свічок:
В їх сяйві весь простір навколо стає спокійнішим.
У радості й болю - в усього існує свій строк.
І добре, що світ цей є саме такий, а не інший.

У сутінках мокрих втонули верхівки дахів,
Блука між гіллям, завиваючи, стомлений вітер.
Вже час для спочинку у царстві намріяних снів,
А я ще не хочу гасити чаруюче світло.

Так м'яко стікає додолу плавкий парафін,
І спокій вертається, тихо танцюючи в тінях.
По стінах малюють свічки незакінчений фільм,
Майстерно сплітають сюжет зі свого мерехтіння.

15.11.2013

Немає коментарів:

Дописати коментар