Навіщо ми так гралися життям?

                                        Присвячується С. І.

Навіщо ми так гралися життям?
Немов попереду у нас ще сотні років.
Так легко розміняли почуття,
Закрившись в принципах, здавалося, високих...

Ступали необдумано вперед,
Мости рішучим рухом руйнували,
І вірили, що все колись мине,
І кидались жорстокими словами.

Та час давно затер навмисне зло,
Яке ми один одному чинили.
Лиш почуття наперекір цвіло,
І смертним нам давало білі крила.

Коли ти поруч - нас обох нема,
В тобі мені не страшно розчинитись.
Ми є життя, ми є любов без дна,
Яка не має наміру скінчитись...

13.09.2013

Залиш...

Залиш мої думки і мої сни,
Сама тебе з них вигнати не вмію.
В ударах серця частих і легких,
В примарних безнадійно хибних мріях.

Піди з душі у темряву ночей,
Хай стане на тім місці порожнеча,
Хай буде сумно без твоїх очей,
Та час колись зупинить кровотечу.

Печальна осінь плаче, як маля,
Холодним вітром міцно обіймає.
Зникай назавжди, зіронько моя,
Я цей поріг сама не подолаю.

04.09.2013

Вільна

Між білих хмар мій погляд заховався,
Він з ними плив, не знаючи куди.
Їх теплий, ніжний спокій карбувався
У моїм серці, вільнім назавжди.

І я хотіла бути як ті хмари:
Із вітром танцювати в небесах,
Дощем на землю лити срібні чари,
Мандруючи на різних полюсах.

І я хотіла бути, як той вітер,
Що ніжно жовтим листям шелестить,
Що може з квітами погомоніти,
І через мить нестримно десь летить.

Та я стояла у його обіймах,
І з трепетом ловила кожну мить.
І все ж я вільна. Я назавжди вільна!
Мене ніщо й ніде не ув'язнить.

І я зречуся будь-якої клітки,
Й того, хто ризикне її створити.
Я є в цім світі, щоб йому радіти,
Я є в цім світі, щоб його любити.

25.08.2013

Не все в житті...

Пробач за те, що є в моїх думках,
Я викинути з них тебе не вмію.
Всі козирі у долі на руках:
Вона навіє, і вона ж розвіє.

Ми мало що вирішуєм самі,
І часом бракне мудрості прийняти
Все те, що долі руки золоті
Нам вирішили за потрібне дати.

Я вже стомилась в пошуках причин,
Та часом знов уперто їх шукаю.
Нічого не стирає часу плин,
Тебе я досі в серці відчуваю.

Я примирилась, залишайся там
На стільки, скільки долі буде треба.
Не все в житті вирішуєш ти сам.
Хай береже тебе безмежне Небо.

21.08.2013

Через тебе...

                                            Присвячується М. Б.

Коли ти дивишся у синь хмільного неба,
Коли по ночі  в нім рахуєш зорі,
Згадай: не тільки ти, а через тебе,
Життя свої змальовує узори.

Коли тобі в душі від чогось тепло,
Або тебе щось змушує радіти,
Ти пам'ятай: не ти, а через тебе
Життя сприймає все, що є в цім світі.

І кожен рух, і кожен дотик - трепет,
І кожен подих - просто щастя бути.
Бо то не ти, а просто через тебе
Життя бажає саме це відчути.

Коли ідеш - то будь у кожнім кроці.
Коли ти любиш - дай тебе любити.
І мрій своїх не відкладай на потім,
А просто дай життю тебе прожити...

01.08.2013

Прекрасній пташці

Так складно мовити: "Лети, прекрасна пташко,
У нескінченний, невідомий Світ!"
Бо те, що любиш, відпускати важко
І в юності, і вже на схилі літ.

Але лети! Залиш ці сірі стіни,
Мою усмішку забери з собою.
Бо ти прекрасна лиш коли ти вільна,
Тоді твій погляд сповнений любов'ю.

Я буду знати, що ти десь щаслива:
Там ніжний вітер крила обійма,
А листя клена береже від зливи, -
Тепер ти там, де вибрала сама.

Лети. І я таки поволі звикну
До того, що твій голос не почую.
Та образ твій в душі моїй не зникне.
Я щиро рада, але ще сумую.

12.07.2013

Люблю

Важливо все: зірки, і люди, й квіти,
Дорослі, самостійні, і малі.
Не можна більше або менш любити.
Прекрасні миті радісні й сумні.

Моїх обіймів на весь Світ не стане,
Та серцем, як умію, я люблю
І Небо нескінченне й бездоганне,
І Землю теплу, на якій стою.

06.07.2013