Прекрасній пташці

Так складно мовити: "Лети, прекрасна пташко,
У нескінченний, невідомий Світ!"
Бо те, що любиш, відпускати важко
І в юності, і вже на схилі літ.

Але лети! Залиш ці сірі стіни,
Мою усмішку забери з собою.
Бо ти прекрасна лиш коли ти вільна,
Тоді твій погляд сповнений любов'ю.

Я буду знати, що ти десь щаслива:
Там ніжний вітер крила обійма,
А листя клена береже від зливи, -
Тепер ти там, де вибрала сама.

Лети. І я таки поволі звикну
До того, що твій голос не почую.
Та образ твій в душі моїй не зникне.
Я щиро рада, але ще сумую.

12.07.2013