пʼятниця, 13 вересня 2013 р.

Навіщо ми так гралися життям?

                                        Присвячується С. І.

Навіщо ми так гралися життям?
Немов попереду у нас ще сотні років.
Так легко розміняли почуття,
Закрившись в принципах, здавалося, високих...

Ступали необдумано вперед,
Мости рішучим рухом руйнували,
І вірили, що все колись мине,
І кидались жорстокими словами.

Та час давно затер навмисне зло,
Яке ми один одному чинили.
Лиш почуття наперекір цвіло,
І смертним нам давало білі крила.

Коли ти поруч - нас обох нема,
В тобі мені не страшно розчинитись.
Ми є життя, ми є любов без дна,
Яка не має наміру скінчитись...

13.09.2013


Немає коментарів:

Дописати коментар