четвер, 7 лютого 2013 р.

В МОЄМУ СЕРЦІ


                                          Присвячується М. Б.           

Тепер здається так завжди було:
Цей світлий сум, і ти в моєму серці.
Десь потай мовчки трепетно цвіло
Все те, що так нестримно в грудях б'ється.

І Хтось підступний все розпланував,
Із точністю до кожної секунди.
Та тільки нас з тобою не спитав,
Лиш наші душі знали, що так буде.

Все визначено стало з перших слів,
Тоді ще ні для кого не помітно,
В очікуванні спало сотні днів,
З зернятка виростаючи, мов квітка.

Я вдячна долі, що ти є такий,
За кожну мить, коли тебе я чую.
Хоч ти далеко - але все ж близький:
Бо ти в моєму серці. Я сумую.
07.02.2013


субота, 2 лютого 2013 р.

НЕСКАЗАНЕ

                                            Присвячується М. Б.

Безмежним сумом в серці розливались
Невиражені словом відчуття,
П'янким туманом тихо розтікалось
По венах невідоме почуття.

Думки в безладнім хаосі кружляли,
Мов бульбашки у келиху з ігристим.
Та як їх вгамувати - я не знала,
Лиш чула в серці щось безмежне й чисте.

І лячно було всьому дати назви -
Тому їх і тепер ще не існує.
Та не складаються в картинку дивні пазли,
І лиш твій голос тугу цю тамує.

Тут логіка складає свою зброю,
Здоровий глузд беззахисно мовчить.
Лиш серце, переповнене тобою,
На мові невідомій щось кричить.
02.02.2013


середа, 30 січня 2013 р.

Зажурена душа


В похмурих вулицях зажурена душа
Блукала ніби в пастці павутиння.
А поруч з нею мовчки я ішла,
Втопаючи в невизнаній провині.

Мені чомусь не вистачало слів
Зізнатись, поступитись, зупинити.
І я боялась. Та і хто б посмів
В такій тягучій тиші говорити.

Здавалось чимсь замислена вона,
То віддалялася, то знов спинялась.
Нарешті мовила: "Я не бажала зла,
Дарма до тебе я не дослухалась.

Стривай, чекай, будь ласка, зупинись!
Пробач, що я не чула твоїх криків!" -
Вона ж то падала, то знов здіймалась ввись,
В похмуре небо, хмарами сповите.

Та ми спинились. Плакала вона.
І в мене сльози очі застилали:
"Пробач мені. Я не бажала зла!
Пробач що я тебе не помічала."

Мовчання. Більше я не мала слів
І аргументів, щоб переконати.
І раптом шепіт крізь туман і сніг:
"Пішли додому. Годі вже блукати..."

30.01.2013

понеділок, 28 січня 2013 р.

Повернися назавжди

Повернись в моє життя
Так, немов пішов учора,
Не простившись допуття,
Не плануючи нічого.

Повернись таким, як був,
А, як хочеш, зовсім іншим.
В моїм серці дивний сум,
А з тобою - щастя більше.

Серед тисяч ти один
І близький, і незбагненний.
Завмирає часу плин,
Коли все в житті без тебе.

Повернися в мої сни,
Не кажи, що їх не вартий.
Пояснити не проси.
Ти важливий. Це не жарти.
28.01.2013

пʼятниця, 25 січня 2013 р.

Для Ро

Твоя неймовірність спиняє слова на вустах,
І змушує серце то рватися, то завмирати.
Я не розумію: то радість, чи, може, то страх,
Чи хочу втекти, або ж просто тебе обійняти...
2008

середа, 16 січня 2013 р.

Остання крапля

Став Світ пустий, і ми в нім наче тіні:
Байдужі, ніби зовсім без сердець.
У цім безглуздім, сірім животінні
В істерику зривається терпець.

Осточортів щодня той самий розклад,
І дії ті ж - неначе ти машина.
Вже норма мати в нервах певний розлад,
В подіях не шукаючи причини.

Плестись в одному напрямку, як зомбі,
І бути певним: краще не буває,
Здаватися щасливим тільки зовні, -
Не можна більше. Та не видно краю...
16.01.2013

вівторок, 8 січня 2013 р.

Пробач що я так думаю про тебе

                                        
                                               Присвячується М. Б.   
       
Пробач, що я так думаю про тебе.
Я бачила сьогодні дивний сон:
Там хмари пропливали синім небом,
Ми ними милувалися разом.

Ти знав усе, про що я не казала, -
Ти знав усе про мене і без слів.
І я про тебе все на світі знала -
Тому, що ти й ховати не хотів.

І ти чомусь тримав мене за руку,
І я трималась, ніби так і треба,
Але не промовляючи ні звуку,
Лиш дивлячись то в очі, то на небо.

Пробач, що ти в думках моїх і в серці,
Що є важливим не лише у сні.
Не має значення як чудо це зоветься,
Бо ти безмежно дорогий мені.

Є люди, що між нас приносять світло,
Що світ цей роблять кращим кожну мить,
Що вміють душу поглядом зігріти,
Я певна, що ти є одним із них.

І я радію, коли ти веселий,
І я сумнію, коли ти сумний.
Пробач, що я так думаю про тебе.
Ти щирий, ти по-справжньому живий.
08.01.2013