Пробач що я так думаю про тебе

                                        

                                               Присвячується М. Б.   

       
Пробач, що я так думаю про тебе.
Я бачила сьогодні дивний сон:
Там хмари пропливали синім небом,
Ми ними милувалися разом.

Ти знав усе, про що я не казала, -
Ти знав усе про мене і без слів.
І я про тебе все на світі знала -
Тому, що ти й ховати не хотів.

І ти чомусь тримав мене за руку,
І я трималась, ніби так і треба,
Але не промовляючи ні звуку,
Лиш дивлячись то в очі, то на небо.

Пробач, що ти в думках моїх і в серці,
Що є важливим не лише у сні.
Не має значення як чудо це зоветься,
Бо ти безмежно дорогий мені.

Є люди, що між нас приносять світло,
Що світ цей роблять кращим кожну мить,
Що вміють душу поглядом зігріти,
Я певна, що ти є одним із них.

І я радію, коли ти веселий,
І я сумнію, коли ти сумний.
Пробач, що я так думаю про тебе.
Ти щирий, ти по-справжньому живий.
08.01.2013