Все

Я божеволію без тебе і від тебе.
Без тебе, і з тобою не живу.
Ти сонце, ти - вода, земля і небо,
Роса, що соком налива траву.

Ти радість і журба моя, ти - мука,
Ти світло й повний морок, ти - туман.
Ненавиджу і люблю твої руки.
Ти - правда, ти нещирість, ти  обман.

Ти - вірність, і найбільша в світі зрада.
Зі мною, та ні крихітки не мій.
Ти покарання й водночас відрада.
Потрібен всім, і лиш мені одній.

Щемить душа без тебе і з тобою.
Де відповіді? Все в житті просте.
Ти - щастя, й водночас ти глиба болю.
Тому що просто ти для мене все.

25.09.2009

Слова, в яких...

Слова, яких ти так і не почуєш,
Застигли у нездійснених дзвінках.
І ти не взнаєш, як мене катуєш
Тим, що живеш тепер в моїх думках.

Як душу розриваєш тим мовчанням.
В якому поховав мою любов,
Яким спинив усі мої зізнання,
Що не наважусь вимовити знов.

Слова, в яких ти привід мого щастя,
Завмерли у заплаканих очах.
Мені шкода, що ти так просто здався,
Не подолавши свій безглуздий страх.

Слова, яких на крихту ти не вартий,
Померли в коротеньких смс.
Для мене ті слова були не жартом.
Та ось ти: у одному слові весь...

15-16.07.2009

Слова, звернені на Небеса

Чому мене хотів Ти цим навчити,
Що так на серці боляче зробив?
Та бачиш: все ж умію я любити,
І в небо підніматися без крил.

Стискаю свої пальці в кулаки,
Так міцно, що від нігтів кров з долоні...
Я знаю: має й це колись пройти.
Та знаю точно - тільки не сьогодні.

Солоні краплі падають на сніг,
Від їх тепла він непомітно тане.
Скажи: чи засмутитися б він міг,
Якщо мене в його житті не стане?

25.08-14.09 2008

Просто Ти, Просто Я.

 Присвячується С. І.

У темряві ночі кружляють виром думки.
І серце від чогось заходиться тихо сльозами.
Сліди на папері від змахів моєї руки,
Навік завмирають сумними, простими віршами.

Бринить за вікном хижий вітер, гойдає кришталь
Замерзлих гілок, зльодянілих на зимнім морозі.
Дивлюсь у минуле і знаю: нічого не жаль.
Та очі мої застилають непрошені сльози.

Багато пройшло, відтекло, промайнуло годин,
Відколи з тобою ми маємо різні дороги.
Але відчуваю і досі, що ти лиш один
В мені викликаєш і радість, і біль, і тривогу.

Я мала б зізнатись, та тільки який у тім сенс:
Ми стали давно і навіки уже неможливі.
Лиш є просто Ти, просто Я, просто десь...
І, мабуть, обоє по-своєму трохи щасливі.

Гортає годинник квапливо мої сторінки,
І спогади час невблаганний поволі стирає.
Тепер не важливо де я, не важливо де ти.
Лиш пише рука: "Я і досі тебе пам'ятаю..."

15.03.2010

Думки

Чому мене засмучують думки,
Що мали б мою душу веселити,
Чому не можу сльози зупинити
Їх просто стерши дотиком руки....

Я просто хочу чути голос твій
І бачтити твої щасливі очі,
Мабуть, я просто також щастя хочу,
І здійснення частини своїх мрій...

Лиш дивний страх картає моє серце
І не дає сказати всі слова,
Я просто в них не впевнена, здається,
А ще у тім чи справді я жива...

Ось тіло, руки, ноги, серце, подих...
Лише душі не чую я тепер.
Невже її вогонь в мені помер
І не піднявшись на найвищі сходи...
       
        11.07.08

Тінь вітру

То був навіть не вітер, лише його тінь
Огортала навкруг все собою.
То були лише залишки тих сновидінь,
Крізь які ми не бачили болю.

Розчинявся в повітрі морозний туман
Так, як танули спомини в серці.
То було все несправжнє. Підступний капкан.
Доля гралась із нами, здається.

Ніби попіл розвіяні вітром казки,
Я стою. Повний морок навколо.
У пітьмі не побачу твоєї руки.
Не побачу її вже ніколи.

Розливається венами тиша п'янка,
Тонуть в ній мого серця удари.
І хваталась за темряву тепла рука,
Та нічого у ній не спіймала.

Огортав мене вітер - невидимий шарф,
Шепотів щось тихенько на вухо.
А у серці моїм панував дикий страх:
Я не можу знайти твою руку.

Бо то був і не вітер - лише його тінь,
Що зникала з приходом світанку.
То були лише мрії - шматки сновидінь,
Де ми все ж дочекалися ранку.

01.02.2010

То були лише тільки слова

Я залишу тебе у цій точці,
У цій миті земного життя.
Поміж зір кольорової ночі
Крокуватиму без вороття.

Зупинився пісочний годинник,
Часу правити щось вже нема.
Щирість слів і відвертість дитини -
То були лише тільки слова.

Телефон розрива мертву тишу,
Вітер хижий гойдає гілки.
Тут тебе я назавжди залишу
Між зірок чарівливо-п'янких.

Надривався на сходах мобільний,
З неба падав дрібний мокрий сніг.
Я в туман віддалялась повільно,
Свою щирість поклавши до ніг.

Переступиш - і навіть не глянеш.
Лиш з тобою такою була.
Вже ніколи ти іншим не станеш.
То були лише тільки слова...

01.02.2010