Поміж латками

А правда до нас приходить дрібними шматочками,
І нишком поміж припущеннями та здогадками
Блукає підступно сумнівами підточена,
Та густо і часто лукавими латана латками.

А правда до нас стікається тихо краплями,
Й неспішно по самі вінця келих наповнює.
Ми п'ємо із нього вустами безмежно спраглими,
Та в суміші краплі смакують чомусь... солоними.

І радість у сумі якась рясно сумом просякнута,
Й картинка складається зовсім не та, що ми думали.
І те, що лишилося справжнього десь поміж латками,
Звучить несподівано досить печальними струнами.

01.10.2014