пʼятниця, 24 жовтня 2014 р.

Ми

За  межами наших історій усе незмінно:
Надумане не існує, а справжнє - нетлінно.
За рамками наших фантазій - ми просто душі:
Беззахисно ніжні й водночас  безмежно мужні.

За стінами наших страхів - ми є чиста радість,
Яка полохливо в куточках очей ховалась.
За обрієм наших образ і страшного гніву
Ми люблячі, світлі й такі... невимовно красиві.

 За марністю наших слів ми достатньо змістовні,
І рідко зсередини точно такі, як зовні.
Хоч власними діями ми тепер дещо скалічені,
Та все ж, попри часу плин, безперечно вічні.

24.10.2014

Немає коментарів:

Дописати коментар