Молитвами

Молитвами,
Довкола тихим шепотом розлитими,
По крихті зцілювалась ранена Душа,
Забувши всі шляхи, якими йшла.

І чарами
Заплетена п'янкими й величавими,
Безсила їх позбавитись була,
Бо їхнього не знала джерела...

Задумливо
Нарешті визнавала, що розгублена,
Що сумно їй, і що таки болить.
Та вірила, що тільки у цю мить...

Годинами,
І днями, й місяцями швидкоплинними
Вона безсило сподівалась змін.
Та тільки чарів не торкнувся тлін...

І знов молитвами,
Що стеляться туманом оксамитовим,
Латала тихо зяючі дірки
Від милої руки...

26.07.2014