Яка я?

Яка я? -
Сама час від часу себе я питаю.
В юрбі нами створених ролей, страхів і бажань
Зникає,
Ледь тільки торкнувшись мого небокраю,
Стежина, що здатна провести до бажаних знань...

І тіло
Від сліз, що ховати несила, тремтіло:
Я волю дала б почуттям, але ж... завчена роль...
Хотіла
Щоб стала Душа, мов голубонька, біла,
Та волі забракло в бою із ордою неволь.

Я Світло,
Все менше і рідше для когось помітне,
Що ллється свободою тільки на тлі моїх снів.
Обітне
Мій простір надійно збудована клітка,
Дверцята якій відчинити ніхто б не посмів.

Яка я?
Що знову від себе і світу ховаю?
Коли загубила свободу творити мій світ?
Не знаю.
Та чую, як пульс неухильно стихає
У мрії тієї, що знятись не може в політ...

30.07.2015