понеділок, 25 серпня 2014 р.

Кілька життів













 Пам'ятаєш кілька життів тому
Ми так само тримались за руки,
І стелився долівкою тихий сум,
Невід'ємний супутник розлуки.

Лиш горіло в очах благання німе:
Зрозумій: ти найкращий з можливих.
Не залиш, не пускай... обійми мене!
Бо без тебе уже несила.

Закотився за обрій сонця диск,
Теплий вітер волосся плутав.
Ти не чув мого серця і руку розтис...
З тої миті усе забуто.

....
Знову в очі твої як тоді дивлюсь
І так само благаю без слів:
Ти чужому мене не віддай комусь -
Ми ж ішли сюди кілька життів...

25.08.2014

Немає коментарів:

Дописати коментар