середа, 28 травня 2014 р.

Без слів

Пустота наговорених слів,
І написаних літер марність...
Чи ти висловив те, що хотів?
Чи воно у тобі й зосталось?

Порожнеча красивих фраз,
Лабіринт мелодійних зворотів -
Та безодня лежить поміж нас,
І в словах твоїх... так самотньо...

Я в очах прочитаю сум:
В словниках не знайти рятунку.
Те, що серцем ти осягнув,
Розтеклося по венах трунком.

Клубочиться в душі печаль,
Я сказала би так багато,
Я співала б! Але, нажаль...
Не про все можна заспівати.

І здається: усе не те,
Поверхневе і примітивне.
Все безглузде, і все пусте,
І не клеяться фрази - дивно...


Чи сказав ти те, що хотів?
Чи укотре забракло повітря?
Не хвилюйся, бо вміє без слів
Із Душею Душа гомоніти...

28.05.2014

Немає коментарів:

Дописати коментар