В потоці Рейкі

Візьму тебе в обійми Чо-ку-рей,
Щоб змила Рейкі всі твої тривоги,
Лиш вітер з-під зачинених дверей
Ліниво лоскотатиме пороги.

Лиш гілка тихо шкрябає вікно,
І дощ по шибці краплями стікає.
І небо своїм сірим полотном,
Як я тебе, всю землю обіймає.

Хай зникнуть всі твої сумні думки,
Ти просто слухай серця тихі стуки.
Зігрію тебе ніжним і легким
Теплом, що огортає мої руки.

26.09.2013

Десь у цім світі

                                              Присвячується М. Б.

Я просто не знаю які підібрати слова,
Щоб ти зрозумів, як буває в душі моїй тепло,
І все найдобріше, що є в ній, умить ожива
Від погляду, голосу, просто від згадки про тебе.

Здається я здатна любити увесь білий світ,
Із захватом кожній дрібниці безмежно радіти,
Робити усе залюбки, від душі, і як слід,
Лиш просто від того, що ти десь живеш у цім світі.

23.09.2013

Ступивши крок - не повернеш назад

Так часом хочеться залишитись сліпою,
І в темряві прожити, як усі,
Навік безпечно злитися з юрбою,
Втонути в розмаїтті голосів...

Так хочеться не знати всеї правди,
Не знати, як влаштований цей Світ.
І бути в радості від всього і назавжди,
Спокійно жити аж до схилу літ.

Не думати про те, що тут роблю я,
Що Землю цю топчу не випадково.
Не жалкувати, що життя марную,
Не зважувати кожне своє слово.

Але уже нічого не вернути:
Ступивши крок - не повернеш назад.
І страшно до кінця усе збагнути,
І тяжко, коли все на новий лад.

І кожна мить хвилююча та нова,
Хай часом буду вражена до сліз,
Та все, що є, прийшло не випадково -
Такий вже в Світі діє механізм.

22.09.2013

Навіщо ми так гралися життям?

                                        Присвячується С. І.

Навіщо ми так гралися життям?
Немов попереду у нас ще сотні років.
Так легко розміняли почуття,
Закрившись в принципах, здавалося, високих...

Ступали необдумано вперед,
Мости рішучим рухом руйнували,
І вірили, що все колись мине,
І кидались жорстокими словами.

Та час давно затер навмисне зло,
Яке ми один одному чинили.
Лиш почуття наперекір цвіло,
І смертним нам давало білі крила.

Коли ти поруч - нас обох нема,
В тобі мені не страшно розчинитись.
Ми є життя, ми є любов без дна,
Яка не має наміру скінчитись...

13.09.2013

Залиш...

Залиш мої думки і мої сни,
Сама тебе з них вигнати не вмію.
В ударах серця частих і легких,
В примарних безнадійно хибних мріях.

Піди з душі у темряву ночей,
Хай стане на тім місці порожнеча,
Хай буде сумно без твоїх очей,
Та час колись зупинить кровотечу.

Печальна осінь плаче, як маля,
Холодним вітром міцно обіймає.
Зникай назавжди, зіронько моя,
Я цей поріг сама не подолаю.

04.09.2013