Присвячується М. Б.
Пробач що не прийму тебе таким,
Яким у цей момент ти хочеш бути,
Що сумно тебе бачити сумним,
Хоч ти і хочеш саме сум відчути.
І ніби знаю, що на все свій час,
І завжди бути в радості не можна,
Та все одно не вмію без прикрас
Сприймати тебе й світлим, і тривожним.
Пробач, що я так палко хочу змін,
Коли твій голос сповнений печалі.
Бо я, бажаючи добра тобі,
Буває тебе справжнім не сприймаю.
Спиняй мої потоки марних слів,
Що вплинути на настрій дружно рвуться.
І будь лише таким, як сам схотів,
І я колись любити це навчуся.
19.06.2013
Пробач що не прийму тебе таким,
Яким у цей момент ти хочеш бути,
Що сумно тебе бачити сумним,
Хоч ти і хочеш саме сум відчути.
І ніби знаю, що на все свій час,
І завжди бути в радості не можна,
Та все одно не вмію без прикрас
Сприймати тебе й світлим, і тривожним.
Пробач, що я так палко хочу змін,
Коли твій голос сповнений печалі.
Бо я, бажаючи добра тобі,
Буває тебе справжнім не сприймаю.
Спиняй мої потоки марних слів,
Що вплинути на настрій дружно рвуться.
І будь лише таким, як сам схотів,
І я колись любити це навчуся.
19.06.2013
Немає коментарів:
Дописати коментар