пʼятниця, 7 червня 2013 р.

Не має назви

Не має назви - чи таке буває?
Чи в світі щось лишилось без імен?
То ніжним сумом серце обіймає,
То в'яне з пряним цвітом хризантем.

Незнане, невідоме, та прекрасне,
Таке, що не підходить жодна назва.
То душу зігріває сонцем ясним,
То спогадом стирає ігри часу.

Лиш не питай чому вологі очі,
Чому сумна -  мені забракне слів.
Воно ніяк не назване і досі
Тому, що може бути лиш в мені.

Змінила радість залишки печалі,
І у куточках вуст знайшла оселю.
Чому все так? - Я розумом не знаю,
Лиш мовчки відчуваю це душею.

07.06.2013


Немає коментарів:

Дописати коментар