Із Добра і Зла

Ти можеш думати про мене: не змогла.
Я ж знатиму, що просто не схотіла.
В мені достатньо і добра і зла,
І часом в серці зовсім я не біла.

Ти можеш мріяти, що вже мене нема,
Та я сама так досі не вважаю.
Ти можеш вірити усім моїм словам,
Та знай: ще більше я тепер ховаю.

І я могла б відкритися тобі,
Але кому від цього стане краще?
Я часом ще буваю у журбі,
Хоч не свята, але й не геть пропаща.

І хай це як байдужість вигляда,
Й ти думатимеш: просто не посміла.
Та я складаюсь із добра і зла,
І все роблю тому, що так схотіла.

02.04.2013