Нам роблять боляче лиш ті, кого ми любим

Нам роблять боляче лиш ті, кого ми любим,
Та здатність пробачати нескінченна,
Нестримна, і природньо незбагненна,
І байдуже на все, що завтра буде.

І нас вбивають ті, хто нам важливий,
Від них ми не захищені й на йоту,
Хай ми не відчуваємо свободу,
Ми в клітці, ними створеній, щасливі!

Та чи збудує клітку той, хто любить?
Чи ризикне обмежити тобі
Блакинте небо й зорі золоті,
Чи іншого бездумно приголубить?

Нас ранять ті, кому ми довіряєм,
Кого рахуєм рівними собі,
Хто нас тримає тільки в голові,
Та в серце так ніколи й не пускає...

04.04.2012