Зів’яла трава, ще не сіно,
Духмяний п’янкий аромат...
Лиш пташка на гілочку сіла -
І співом наповнився сад.
Повітря просякнуте спокоєм,
На повнії груди вдихну.
Я вийшла із передпокою
У казку свою чарівну.
Голубить трава ноги босії,
А сонце згори шле тепло.
Вітер гуля між покосами
І тоне у тиші село.
Гудуть дикі бджоли над квітами,
І б’ються в траві горобці.
Я мовчки просто радітиму,
Хвилини гортаючи ці.
12.01.2010
Немає коментарів:
Дописати коментар