Три дні без Сонця

Три дні без Сонця - ніби і не сумно,
Та тліє відчуття, що щось не так.
Блукаю в хмарах поглядом бездумним.
Три дні немає Сонця - може знак?

Здавалося: його я не любила,
Мені був ближчим попіл сірих хмар.
Та все, що до сьогодні говорила,
Розтануло в промінні його чар.

Три дні без Сонця - і нарешті радість:
Лінивий промінь гріє небеса.
Примружуючи очі посміхаюсь,
І тану у пташиних голосах.
24.05.2013

Назавжди

Гаси вогні: уже займається світанок,
Між білих хмар танцюють перші промінці.
Ходімо в ліжко. Поцілунок наостанок.
І очі в очі. І рука в руці.

Втікає час, немов ріка бурхлива,
А я все не натішуся тобою.
Щомиті, як у перший день, щаслива,
Незмінно переповнена любов'ю.

І нескінченні лагідні розмови,
Й мовчання невимовну глибину,
Таку незвичну, і таку казкову,
Не розумом, лиш серцем осягну.

Розтану вкотре у твоїх обіймах,
А у душі назавжди знати буду:
На сварки, на образи і на війни
Я не змарную жодної секунди.

15.05.2013

Світле серце

І не сховати правди за словами,
Коли вона у голосі дзвенить,
З очей чарівним сяйвом струменить,
І обіймає теплими руками.

Сховай лише від себе. І повір
У те, що буде так, як ти захочех,
Що зникне все, про що душа шепоче
Усьому і усім наперекір.

А краще відпусти і посміхнись,
Хай сповнить твоє серце світла радість.
Люби і просто сяй - усім на заздрість.
 На те, як має бути, не дивись.

Ти маєш мудру душу й серце світле,
Не слухай заяложених порад.
Ти - садівник. Життя - твій власний сад.
І лиш тобі у нім ростити квіти.

14.05.2013

2003-2013

Не без вагань, і, знаю, не без болю,
Але мене ти зрікся, любий мій.
Я довго ще тужила за тобою,
Та як! - Відомо лиш мені одній.

Коли тебе найбільш потребувала,
Коли була в полоні хибних дій,
У колі зачарованім блукала, -
Ти знищував частину моїх мрій.

Тоді весь Світ тужив разом зі мною,
Але ніхто не мав достатньо сил
Затьмарити причину мого болю,
Яка  мене залишила без крил.

Розбиті сни, від мрій лишився попіл,
Та вище слів і снів все як тоді.
Забуто всі образи, в серці спокій,
Хоча мене ти й зрікся, любий мій.

Тепер вже легко: просто посміхнутись,
І радісно промовити "Привіт".
І добре, що нічого не вернути,
І добре, що в душі лишився слід.

02.05.2013

Дивні сни

Я мушу одягнути це в слова,
Щоб просто відпустити на свободу,
Щоб цим нікому не завдати шкоди,
Щоб від думок звільнилась голова.

Бо спокій мій бентежать дивні сни
Про речі вже, здавалося, забуті.
Один до одного і досі ще прикуті
Невидимими ниточками ми.

І те, що я чогось не визнавала,
Занурившиcь у інші відчуття,
Відкривши інші виміри життя,
Не значить, що цього не існувало.

Та я не хочу щоб ти просто зник,
Навік порвавши ниточки прозорі,
Лиш хочу, щоб ти навіть випадково
Ніколи не приходив в мої сни.

18.04.2013

Кожен день

Дай в серці оселитися любові,
Відкрий незнані виміри життя.
Щодня знайомся із новим собою,
Радій своїм чудесним відкриттям.

Впусти у свою Душу трохи світла,
Неси його з собою кожну мить.
І кожен буде зустрічі радіти,
Відчувши те, що у тобі горить.

Даруй свої усмішки перехожим,
Обіймами вітай близьких людей.
Бо буде неповторним і не схожим
На попередній кожен новий день.

15.04.2013

Перший день мого життя

Сьогодні перший день мого життя.
Що він мені відкриє - не важливо.
Він просто є - і вже тому щаслива.
Я все забула. І я знов дитя.

Сьогодні перший день мого життя.
Я радісно стрибну в його обійми,
Ще невідомі, але вже надійні,
Без мрій, без планів і без вороття.

І світ, що переповнений дивами,
Побачу вперше нескінченно світлим.
Примусить душу сяяти й радіти
Присутність несказанного словами.

Зрадію сонцю, що блука у хмарах,
І вітру, що моїм волоссям грає,
Чи пташці, що натхненно десь співає
І розчиняє смуток в своїх чарах.

І стане кожен рух найважливішим,
І кожен крок в собі нестиме сенс.
Тепер вже байдуже до всього, що є десь:
Лиш тут і зараз я найщасливіша.

А завтра знову буде перший день.
Такий, як сам захоче. І єдиний.
Розтану в кожній миті його плину,
Від світу не ховаючи очей.

10.04.2013