Причастя

Впустити тепло, що незримо лягло на плечі.
І те Джерело, із якого воно прийшло,
Так щиро тебе вітає, і так доречно
Усе накладає на тихе, блаженне тло.

І тим безумовним, таким незбагненно чистим
Проймає до самих глибин так, що сльози - потік.
Немає тебе. Розчинилось усе особисте,
І час упокорено тихо сповільнює лік.

Немає гріхів - вони змиті потоком любові
Його безумовної, рідної, рівної всім.
Святим прийняттям крихти тіла Його і крові
Вернулось давно загублене Світло у Дім.

02.04.2019