четвер, 7 квітня 2016 р.

Шепіт

Почуй тихий шепіт, бо він не зірветься на крик,
Затихне, безслідно, згубившись у закутках Світу,
А я своїм серцем по тому ще буду боліти
Так довго, аж поки збагну, що і ти з нього зник.

Почуй кожне слово(їх так небагато тепер),
Бо я заплела туди душу свою поміж звуків.
Зривалися з вуст ніби стріли з надтріснутих луків.
Рішуче долали дорогу свою  крізь етер.

Об ціль розбивався, поволі згасаючи, звук.
І марно кричати, коли не почуто мій шепіт...
Якби ти вловив між словами захований трепет -
Тобі без вагань положила би серце до рук.


07.04.2016

Немає коментарів:

Дописати коментар