Не давай мені назви

Я прошу: не давай мені назви
Ні сьогодні, ні завтра, ніколи.
І в ті миті, коли ми разом,
Не прирівнюй до мене нікого.

Хай я буду ніхто й нізвідки,
І нехай не залишу сліду,
Хай зів'яну, як в'януть квіти,
З твого серця нечутно піду.

Не складай мені класифікацій,
Я й тобі складати не буду.
Будь без визначень, без ілюстрацій,
Лиш безмежно б, лише б усюди.

Не давай мені назви, прошу,
Хай лишуся я безіменна.
Хай сліди мої сніг припорошить,
Лиш би чути тебе нескінченно.

24.12.2013

Та, що з обличчям щирої радості

Вона нічого не просить
І не поспішає нікуди,
Купаючись в променях сонця барвистого.
Її ноги босі,
Її домівка - усюди,
Її серце - сховище вічного й чистого.

Їй треба мало:
Щоб дихати глибоко,
Прожити день, або рік, чи й до старості,
Аби не марно,
Аби не виродком,
Аби лиш з поглядом щирої радості.

Їй тісно в правилах,
Млосно від визначень,
Хай краще тяжко, аби від серденька.
Умов не ставила,
Не ждала вибачень,
Лиш усміхалась привітно й тепленько.

Спиняла поглядом,
Або усмішкою,
Та, що з обличчям щирої радості.
З душевним потягом
Не стати гіршою
Була щасливою всім до заздрощів.

24.12.2013

Це ти...

                                            Присвячується М. Б.

Це ти навчив мене так тонко відчувати,
Так чуйно слухати, і так уважно чути.
Тепер я знаю: відстань - це не ґрати,
Як треба - буду поруч, де б не був ти.

Усе - ілюзія, обмежена думками,
А от без них все незбагненно просто.
Бракує слів. Читай поміж рядками
Про все, що є, про все, що не збулося.

Це ти мені відкрив, що я безмежна,
Що серце моє більше, ніж я знаю.
І я тоді прогнала обережність,
І я її відтоді не шукаю.

Це ти мене спиняєш біля прірви,
Коли я забуваю щось важливе.
Без тебе я б, напевне, не зуміла
Збагнути, що можливо й неможливе.

24.12.2013

Боротьба

Я могла б знайти сотню "Проти",
Та навряд чи це допоможе.
Жодні клопоти і турботи
Вже нічого змінити не можуть.

Хай існує сто заперечень,
Та все байдуже. Хочу до тебе.
Через сходинки зрад і зречень
Чи можливо дістатись неба?

Серце полум'ям обпікає,
В ньому йде боротьба запекла.
І, можливо(хто ж точно знає?)
Там страшніше, аніж у пеклі.

20.12.2013

Ролі і маски

Слухай: а хто ми за межами ролі?
Хто ми є, якщо зняти всі маски?
Наші душі забуті і кволі
Прийняли вже, напевне, поразку.

Що ми коємо, що ми будуєм,
І за що життя ладні покласти?
Я питаю тебе, чи ти чуєш!
Я питаю: а хто ти без маски?

Нащось робиш з життя присвяту,
Забуваючи справжню святість...
Ти не можеш його віддати,
Бо воно ж не є твоя власність.

Загубившись в земних тенетах,
Ми створили потворні цілі.
Я спитаю: а справжній де ти?
Я й себе іще не зрозуміла...

Та на тебе дивлюсь - і знаю:
Перед Богом усі ми рівні.
Я себе у тобі впізнаю.
Ролі й маски вже не потрібні.

14-15.12.2013

Боже, Україну бережи

Боже, Україну бережи
Від розколу, від ганьби і зради.
Боже, чесним людям поможи,
Вурдалаків не пусти до влади.

В душах доброти, в очах тепла,
Правди у вустах і добру волю,
Щоби Батьківщина розцвіла,
І щоб мирно все. І щоб без болю.

Боже, Україну борони
Від нечесних душ і від зневіри.
Янгольськими огорни крильми
Небо, що над нами в хмарах білих.

Віру нашу Боже, укріпи:
В Тебе, один в одного, у правду.
Дай нам Рідну Землю вберегти,
І творити все на ній до ладу.

13.12.2013