Дивні сни

Я мушу одягнути це в слова,
Щоб просто відпустити на свободу,
Щоб цим нікому не завдати шкоди,
Щоб від думок звільнилась голова.

Бо спокій мій бентежать дивні сни
Про речі вже, здавалося, забуті.
Один до одного і досі ще прикуті
Невидимими ниточками ми.

І те, що я чогось не визнавала,
Занурившиcь у інші відчуття,
Відкривши інші виміри життя,
Не значить, що цього не існувало.

Та я не хочу щоб ти просто зник,
Навік порвавши ниточки прозорі,
Лиш хочу, щоб ти навіть випадково
Ніколи не приходив в мої сни.

18.04.2013

Кожен день

Дай в серці оселитися любові,
Відкрий незнані виміри життя.
Щодня знайомся із новим собою,
Радій своїм чудесним відкриттям.

Впусти у свою Душу трохи світла,
Неси його з собою кожну мить.
І кожен буде зустрічі радіти,
Відчувши те, що у тобі горить.

Даруй свої усмішки перехожим,
Обіймами вітай близьких людей.
Бо буде неповторним і не схожим
На попередній кожен новий день.

15.04.2013

Перший день мого життя

Сьогодні перший день мого життя.
Що він мені відкриє - не важливо.
Він просто є - і вже тому щаслива.
Я все забула. І я знов дитя.

Сьогодні перший день мого життя.
Я радісно стрибну в його обійми,
Ще невідомі, але вже надійні,
Без мрій, без планів і без вороття.

І світ, що переповнений дивами,
Побачу вперше нескінченно світлим.
Примусить душу сяяти й радіти
Присутність несказанного словами.

Зрадію сонцю, що блука у хмарах,
І вітру, що моїм волоссям грає,
Чи пташці, що натхненно десь співає
І розчиняє смуток в своїх чарах.

І стане кожен рух найважливішим,
І кожен крок в собі нестиме сенс.
Тепер вже байдуже до всього, що є десь:
Лиш тут і зараз я найщасливіша.

А завтра знову буде перший день.
Такий, як сам захоче. І єдиний.
Розтану в кожній миті його плину,
Від світу не ховаючи очей.

10.04.2013

Лист у світ Сновидінь

Не розумій мене - цього не треба,
Не відчувай ні злості, ні вини.
Ти - на землі, я - серцем вище неба,
В мені нема ні болю, ні війни.

Не пам'ятай мене - я зрозумію,
Мені вже байдуже до тебе - ти лиш тінь.
Я гру твою зламати не посмію,
Живи щасливо в світі сновидінь.

Пробач мою паскудну нерішучість -
Я мала б зруйнувати все сама!
Та  я не хочу завжди мати слушність:
Лиш поки помиляюсь - я жива.

Не смій мене жаліти - я щаслива!
І я росту на власних помилках.
Коли все виглядатиме жахливим -
Я виберу цікавість, а не страх.

06.04.2013

Туман

Такого невблаганного туману
Давно уже не бачила Земля.
І все навколо вводило в оману,
Але чомусь йому раділа я.

Таких надійних мовчазних обіймів
Моїй Душі ніхто не дарував.
Він все робив невидимим: і мрії,
І біль, і тихі сльози - все ховав.

Розмите світло, темні силуети -
П'янке повітря: дихай і п'яній.
Іти й зовсім не розуміти де ти -
Навкруг усе в тумані з твоїх мрій.

Він ніс з собою тиху небезпеку
Тому, хто з ним боровся за кермом.
Мені ж в його обіймах було легко,
Немов у янгола під лагідним крилом.

Про те, що любиш, написати складно:
Тобі завжди бракує вірних слів.
Я просто рада, що тепер туманно,
Як в жодному з моїх туманних снів.

Але з приходом ранку він розтане,
У серці знов оселиться печаль.
Люблю тебе п'янкий, густий тумане.
Сумую за тобою. Прощавай.

31.03 - 06.04. 2013

 

Із Добра і Зла

Ти можеш думати про мене: не змогла.
Я ж знатиму, що просто не схотіла.
В мені достатньо і добра і зла,
І часом в серці зовсім я не біла.

Ти можеш мріяти, що вже мене нема,
Та я сама так досі не вважаю.
Ти можеш вірити усім моїм словам,
Та знай: ще більше я тепер ховаю.

І я могла б відкритися тобі,
Але кому від цього стане краще?
Я часом ще буваю у журбі,
Хоч не свята, але й не геть пропаща.

І хай це як байдужість вигляда,
Й ти думатимеш: просто не посміла.
Та я складаюсь із добра і зла,
І все роблю тому, що так схотіла.

02.04.2013