Навіщо мені біле плаття,
Коли ти і так зі мною
І клятви перед розп’яттям,
Якщо я і так з тобою.
Я серце своє віддала
Зимового сірого ранку,
І очі свої сховала
У хвилях густого світанку.
Туманом сповиті сосни,
В душі моїй сонце сяє.
Ти гладив моє волосся
Як той, що мене кохає.
Спитаю сама у себе:
Чи є в світі більше щастя.
Ні. Білого плаття не треба -
Я буду твоя й без клятви.
2009
Немає коментарів:
Дописати коментар