Хто покарав мене тобою,
І вигадав такий жорстокий жарт?
Я віддала тебе без бою,
І не відкривши справжніх карт.
Хто в серце полум’я підкинув,
Коли там опинився ти?
Здавалося: без тебе я загину.
Та мусила від тебе йти.
Я пам’ятаю сніг в обличчя,
Він зі сльозами танув на щоках.
Не розуміла я чому так вийшло,
Та ти моє життя тримав в руках.
Я гірко плакала, збираючи всю волю.
Бо ти не мусив бачити той біль.
Скажи: хто покарав мене тобою,
І чи була я карою тобі?
2007
четвер, 31 грудня 2009 р.
пʼятниця, 25 грудня 2009 р.
Біле плаття
Навіщо мені біле плаття,
Коли ти і так зі мною
І клятви перед розп’яттям,
Якщо я і так з тобою.
Я серце своє віддала
Зимового сірого ранку,
І очі свої сховала
У хвилях густого світанку.
Туманом сповиті сосни,
В душі моїй сонце сяє.
Ти гладив моє волосся
Як той, що мене кохає.
Спитаю сама у себе:
Чи є в світі більше щастя.
Ні. Білого плаття не треба -
Я буду твоя й без клятви.
2009
Коли ти і так зі мною
І клятви перед розп’яттям,
Якщо я і так з тобою.
Я серце своє віддала
Зимового сірого ранку,
І очі свої сховала
У хвилях густого світанку.
Туманом сповиті сосни,
В душі моїй сонце сяє.
Ти гладив моє волосся
Як той, що мене кохає.
Спитаю сама у себе:
Чи є в світі більше щастя.
Ні. Білого плаття не треба -
Я буду твоя й без клятви.
2009
Підписатися на:
Дописи (Atom)