Втома

Скажи: із якого моменту усе стало складно,
І я перестала бути така невагома?
Затерта у спогадах мить(відшукати марно),
Відколи мене полонила безмежна втома.

Ужитися в роль так, щоб стала вона важлива,
Щоб маска обличчям стала, коли не знати,
Я більше не чую оту незбагненну Силу,
Яка щохвилини в мені викликала захват.

Я більше не дихаю так, ніби в серці легко,
І неба не бачу так, мов би йому рада.
Спини мене, я не бажаю чужих таблеток.
Спіймай, доки не потонула в чужих порадах.

13.02.2017