Ну звісно ж...

Ну звісно ж: усе може зникнути просто за мить.
І часу того, яким граємо, дійсно немає.
Як збите коліно, на трохи душа защемить
Укотре згубивши оте, що здавалось - без краю.

Ну звісно ж: на все неодмінно даровано сил,
Хоча в певну мить зовсім щиро заплачеш: "Не правда!"
І хай звідусіль тобі скажуть про це голоси,
Та лиш самотужки собі віднаходиш відраду.

І тільки тоді, як з собою ти є сам на сам,
Всіх давніх примар, посадивши навколо, розвієш.
І влади уже не даси тим чужим голосам,
Що гасять надію і знову дарують надію.

Ну звісно ж: по колу, допоки не здано урок
(Усе навмання, бо сценарій для нас невідомий).
Того, скільки зроблено й виправлено помилок,
Крім себе самого не варто казати нікому.

01.08.2016